ВИСПІ́ВУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до виспі́вувати 2, 9.
Примітивні [тони пісні], як стогнання або зітхання потомленої душі, а проте виспівувані зовсім не примітивним, а, бачилось, .. інтелігентним голосом (І. Франко);
Хлопець із зацікавленням прислухався до виспівуваних пісень (із журн.);
// виспі́вувано, безос. пред.
Ніхто не здригнувся, ніщо не змінилося, процесія посувалася далі, виспівувано гімни, проказувано молитви (П. Загребельний).
[wyspiwuwanyj]
прикм.
wyśpiewywany
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. ч. до виспівувати 2), 8).