⊳ НАДЛО́М, а, м.Надломленное место.САР1 III 1302.
— Лекс. САР1 надло́м.
НАДЛО́М, у, ч.
1. Надломлене місце, тріщина в чому-небудь.
Молоток не повинен мати тріщин, раковин, надломів та інших дефектів, а ручка молотка повинна бути чистою, гладенькою (з навч. літ.).
2. перен. Різке послаблення душевних і фізичних сил; пригнічений стан.
І я кричу в нестерпному надломі: – Не винен я!.. (О. Левада);
Надлом здоров'я.
1) (действие и место) fractura f, quebrantamiento m, quebradura f, desgarro m
2) перен. (надрыв) decaimiento m
душевный надлом — decaimiento moral, frustración f
НАДРИ́В (різке пониження душевних і фізичних сил унаслідок якогось переживання, потрясіння; надмірна, хвороблива різкість у вияві якого-небудь почуття, душевного стану), НАДЛО́М (НАДЛА́М). Душевний надрив; "Стійте, стійте!" — з болем, з надривом озивається Дьяконову якийсь недобрий внутрішній голос (О. Гончар); (Вадим:) І я кричу в нестерпному надломі: не винен я! (О. Левада).
душевный надлом - 精神沮丧
⊳ НАДЛО́М, а, м.Надломленное место.САР1 III 1302.
— Лекс. САР1 надло́м.
-у, ч.
1) Надломлене місце, тріщина в чому-небудь.
2) перен. Різке послаблення душевних і фізичних сил; пригнічений стан. Надлом здоров'я.
м.
1) fracture f
2) перен.
душевный надлом — fêlure f morale
м.
intacco m, incrinatura f
— надлом личности
• įlūžis (1)
Душевний надрив (надлом, пригніт, уверед); депресія.
• nalomení
• prasklina
2. mõra
Fracture; break