ВОРУШЛИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм., рідко.
Властивість за знач. ворушли́вий.
Один Бог знає, де в тих сухих жилах, у виснаженому тілі бралось живоття й ворушливість (І. Нечуй-Левицький).
-вості, ж.
Абстр. ім. до ворушливий.