КОШТО́ВНІСТЬ (річ, що має високу вартість), ДОРОГОЦІ́ННІСТЬ, КЛЕЙНО́Д (КЛЕЙНО́Т) заст. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); — Що ти там маєш?.. — Мамині дорогоцінності, — відповіла неохоче (Ірина Вільде); В шкіряних мішках і величних калитах стояли стоси старої, щирозлотої монети, в шкатулках блистіли всіма барвами клейноти великої вартості (І. Франко).
(нім. Кleinod – коштовність)
1. з XVI ст. військові знаки та атрибути влади старшини запорозького козацтва; до к. належали корогва (прапор), бунчук, булава та її різновиди (палиця й пірнач), литаври тощо; 2. шляхетський к., елемент шляхетського герба, розміщений над короною або шоломом.
Дорогоцінний предмет; ознаки верховної влади якоїсь правлячої особи в державі [XI]
Клейно́ти, клейно́ди:
— дорогоцінності, самоцвіти [IV]
— коштовності, самоцвіти [8]
— коштовності, самоцвіти, знаки влади, регалії [29]
— ознаки влади, регалії [43]
клейно́д
[клеийнод]
-да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
[kłeinod]
ч.
klejnot
КЛЕЙНО́Д див. клейно́ди.