ВИСОКОРОДНИЙ

ВИСОКОРО́ДНИЙ, а, е, заст.

Знатного, аристократичного роду.

[Парвус:] Щось я не маю віри до тих патриціїв високородних (Леся Українка);

Високородні квітникарки в білих платтях засипали губернатора дощем квітів і конфеті (Ю. Смолич);

В саме небо врізається замок германських імператорів, твердо стоять палаци, собори, монастирі, де імператора ждуть ліпші мужі, а імператрицю прагнуть побачити високородні жони (П. Загребельний).