БЕЗБЛО́КОВИЙ, а, е.
Який не входить у жодні об’єднання (блоки), що мають наддержавні структури управління.
Ухвалене нами рішення ґрунтується на положеннях Конституції і Декларації про державний суверенітет України, де чітко говориться про безблоковий статус нашої держави (із журн.);
Безблоковий статус був би добрим, якби парламент країни – гарант незалежності – не приймав резолюції про територіальні претензії (з газ.);
У нас давно забули підтримане українцями рішення про безблоковий статус України (з газ.).