САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості). Він і надалі дотримувався думки, що молодий Філіпчук — надто галасливий, що немає в нього скромності й на зламаний шеляг, що та його самовпевненість іноді стає просто блазнівською (Ірина Вільде); Його чисте біляве обличчя.. сяяло безпечністю і самовдоволенням (С. Добровольський); Чиста душею і помислами, товариська людина.. Ні тіні пози, ні крихти самозакоханості чи зазнайства (В. Козаченко). — Пор. зарозумі́лість.
САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. самовпе́внений.
Насмішкуватий погляд глибоко посаджених очей і трохи кирпатий ніс на довгому обличчі виявляли в ньому самовпевненість і якусь юнацьку завзятість (П. Панч).
[samowpewnenisf]
ж.
pewność siebie
-ності, ж.
Властивість і стан за знач. самовпевнений.
Self-confidence, presumption, assurance, assuredness, self-reliance (-assurance)
【阴】 过于自信, 自以为是
Selvbevissthet, selvsikkerhet
Selvbevidsthed, selvsikkerhed
Självsäkerhet