ПЕРЕПРО́ШУВАННЯ

ПЕРЕПРО́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. перепро́шувати1 і перепро́шуватися1. Хоч в його листі до мене нема ніякого формального перепрошування, але я його вважаю за перший крок до згоди (Л. Укр., V, 1956, 212). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 261.