КАДЕ́НЦІЯ², ї, ж.
Період, упродовж якого здійснюються повноваження того чи того органу або посадової особи.
Відповідно до нового Закону “Про вищу освіту” ректор не може перебувати на посаді більше двох каденцій (з публіц. літ.);
За останньої каденції сільського голови було відреставровано церкву Різдва Пресвятої Богородиці (із журн.).
I
максимальний термін чинності повноважень виборного чи призначеного на посаду представника влади.
II
у музиці: 1. мелодійно-гармонічна форма, якою закінчується твір або його частина; 2. віртуозний сольний епізод у концерті (як самостійний музичний твір); колись виконувалась імпровізовано.
Каде́нція:
— кінцівка [41]
— скликання (суду, законодавчих зборів), кінцівка [47]
— (се́йму): період діяльності сейму від виборів до виборів [46-1]
— Каде́нція сейму: період діяльності сейму від виборів до виборів [46-2]
-ї, ж.
1) Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без супроводу.
2) Те саме, що каданс.
[kadencja]
ж.
kadencja муз.
Рима
див. катенція
Урядочас