Значение слова "НГУЄН ТУАН" найдено в 1 источнике

НГУЄН ТУАН

найдено в "Українській літературній енциклопедії"

НГУЄ́Н ТУАН

• НГУЄН ТУАН

(Nguyễn Tyan; 1910, с. Мок, тепер у складі Ханоя)

- в'єтн. письменник, публіцист. Був репортером, актором, театр. критиком, журналістом. Очолював (з 1948 — часу заснування) Асоціацію діячів л-ри і мист-ва В'єтнаму. Автор книг новел ("Тіні й відлуння часу", 1940; "Без Батьківщини", 1944; "Нгуєн", 1945; "Храм музики", 1946; "Дух Опору", 1950) і нарисів ("Нариси Опору й миру", 1955; "Нариси", 1976). Новели Н. Т. відзначаються романт. піднесеністю, вишуканим стилем. Перекладав ряд оповідань А. Чехова, написав есе про нього і Л. Толстого тощо. Оповідання Н. Т. "І грабіжники, і жебраки" переклала М. Кашель (кн. "Оповідання письменників В'єтнаму". К., 1981).

Тв.: Рос. перекл. — Избранное. М., 1982.

Літ.: Никулин Н. И. Вьетнамская литература. М., 1971.

В. І. Ткаченко.


T: 32