КО́НГА, и, ж.
Латиноамериканський ударний інструмент зі шкіряною мембраною.
Грають на конзі руками або застосовують палички від малого барабана чи литавр (з наук.-попул. літ.);
Конги використовують у звичайних ритмових танцях і під час проведення карнавалів (з навч. літ.);
Нова конга видавала дивовижні звуки, наповнювала ритмом запальний танець (із журн.).
Музичний інструмент, мембранофон, африк. походження, популярний в Лат. Америці; корпус у вигляді видовженої бочки, мембрана зі шкіри мула або осла; найчастіше грають на парі к.
-и, ж.
Ударний музичний інструмент латиноамериканського походження з родини мембранофонів.