КЛО́ЧЧЯ, я, с.
1. Грубе волокно, отримане після прядіння мичок льону або конопель.
Докійка клоччя пряде, а літом на хуторі служили обоє [з Петриком] (А. Головко);
Підпасичі розбрелись по березі, виляскуючи довгими гарапниками, сплетеними з матіркового [матірного] клоччя (М. Сиротюк);
Вона подала широку надщерблену гребінку, якою мичуть у селах клоччя (М. Олійник);
Клоччя використовують для виготовлення канатів, мотузок і т. ін. (з навч. літ.);
* У порівн. Коси розпатлались і, як клоччя, спускалися з голови на плечі (Панас Мирний).
2. чого і з означ., збірн. Жмутки, клаптики чого-небудь.
Виросли високі стовбури темряви. Виповзли обережно з гущавини, з дуплавин пнів, з клоччя моху й папороті (Б.-І. Антонич);
Під ноги їм котяться недокурки цигарок і паперове клоччя (О. Донченко);
Глуха стіна, знайомий з дитинства бабусин погріб – клоччя павутини по кутках, вогкі стіни, відгороджений дошками кут для картоплі (А. Кокотюха).
3. у знач. присл. кло́ччям (кло́ччями). У вигляді жмутків (про кілька або багато однорідних предметів), клаптиків.
Перше, що впало йому в вічі, були стіни, обклеєні колись шпалерами, що повідставали, звисаючи клоччям (В. Підмогильний);
З машин рвалась пара і шипіла; дим тягся – розточувався клоччям (В. Барка);
Струс повітря порвав павутиння, яке звисало тепер клоччям з дерев (В. Владко);
Кінь збивав куряву некованими копитами, піна клоччям вилітала з-під вудил і хльоскала (Р. Іваничук).
◇ Голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та див. голова́;
Набива́ти / наби́ти го́лову (в го́лову) див. набива́ти;
(1) На кло́ччя, зі сл. рвати, рватися і т. ін. – вщент або на шматки.
[Лучицька:] Я почуваю, що .. моя воля рветься на клоччя (М. Старицький);
[Свiчка:] Хай тiльки попадеться вiн менi... Спалю живцем. На клоччя пошматую! (І. Кочерга);
Не ва́ртий (не варт) [і] ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя, то́рби сі́чки і т. ін.) див. ва́ртий;
(2) Не з кло́ччя – який має сильну волю і вміє відстоювати щось; наполегливий, заповзятий (про риси характеру людини).
Старшина розсердився. Вони затялися – і він не з клоччя. Най же копають окопи, коли охота, та ночують у “холодній” (М. Коцюбинський).
I. Чистильщик, альм. «Гарт», Киiв, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажні, «Молодняк», 1927, № 8.
II. Коряк В., Барвінковий цвіт, сб. «Барвінковий цвіт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. літ-ри, «Вапліте», 1927, № 4.
III. Лейтес А., Яшек М., Десять років украiнськоi літератури (1917—1927), т. I, Харків, 1928.
Литературная энциклопедия. — В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература.Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского.1929—1939.
Первый сборник его рассказов («Шахтарське») написан на темы из жизни шахтеров эпохи военного коммунизма и восстановительного периода (борьба с белогвардейцами и вредителями, преодоление трудностей строительства и т. д.). Революционная романтика у К. сочетается с реализмом в отображении быта.
Обнаруживая прекрасное знание быта шахтеров и технической интеллигенции, К. все же не мог избежать схематизма, особенно в характеристике положительных персонажей. К. в настоящее время пишет роман из жизни первых украинских пролетарских писателей, разрабатывая его в плане исторической хроники революционной борьбы на Украине (1918-1919). Фрагменты романа печатались в журнале «Молодняк».
Библиография:
I. Чистильщик, альм. «Гарт», Киiв, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажнi, «Молодняк», 1927, № 8.
II. Коряк В., Барвiнковий цвiт, сб. «Барвiнковий цвiт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. лiт-ри, «Ваплiте», 1927, № 4.
III. Лейтес А., Яшек М., Десять рокiв украiнськоi лiтератури (1917-1927), т. I, Харкiв, 1928.
-я, с.
1) Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель.
••
Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме.
2) чого і з означ. Жмутки, клаптики чого-небудь.
••
На клоччя — на шматки.
Oakum, tow; (з конопель) hemp; (шерсті) flock; (ганчір'я) rags
див. залишок
Кло́ччя, -ччя, -ччю, -ччям
Пакулле