Значение слова "КЛОЧЧЯ" найдено в 17 источниках

КЛОЧЧЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КЛО́ЧЧЯ, я, с.

1. Грубе волокно, отримане після прядіння мичок льону або конопель.

Докійка клоччя пряде, а літом на хуторі служили обоє [з Петриком] (А. Головко);

Підпасичі розбрелись по березі, виляскуючи довгими гарапниками, сплетеними з матіркового [матірного] клоччя (М. Сиротюк);

Вона подала широку надщерблену гребінку, якою мичуть у селах клоччя (М. Олійник);

Клоччя використовують для виготовлення канатів, мотузок і т. ін. (з навч. літ.);

* У порівн. Коси розпатлались і, як клоччя, спускалися з голови на плечі (Панас Мирний).

2. чого і з означ., збірн. Жмутки, клаптики чого-небудь.

Виросли високі стовбури темряви. Виповзли обережно з гущавини, з дуплавин пнів, з клоччя моху й папороті (Б.-І. Антонич);

Під ноги їм котяться недокурки цигарок і паперове клоччя (О. Донченко);

Глуха стіна, знайомий з дитинства бабусин погріб – клоччя павутини по кутках, вогкі стіни, відгороджений дошками кут для картоплі (А. Кокотюха).

3. у знач. присл. кло́ччям (кло́ччями). У вигляді жмутків (про кілька або багато однорідних предметів), клаптиків.

Перше, що впало йому в вічі, були стіни, обклеєні колись шпалерами, що повідставали, звисаючи клоччям (В. Підмогильний);

З машин рвалась пара і шипіла; дим тягся – розточувався клоччям (В. Барка);

Струс повітря порвав павутиння, яке звисало тепер клоччям з дерев (В. Владко);

Кінь збивав куряву некованими копитами, піна клоччям вилітала з-під вудил і хльоскала (Р. Іваничук).

◇ Голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та див. голова́;

Набива́ти / наби́ти го́лову (в го́лову) див. набива́ти;

(1) На кло́ччя, зі сл. рвати, рватися і т. ін. – вщент або на шматки.

[Лучицька:] Я почуваю, що .. моя воля рветься на клоччя (М. Старицький);

[Свiчка:] Хай тiльки попадеться вiн менi... Спалю живцем. На клоччя пошматую! (І. Кочерга);

Не ва́ртий (не варт) [і] ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя, то́рби сі́чки і т. ін.) див. ва́ртий;

(2) Не з кло́ччя – який має сильну волю і вміє відстоювати щось; наполегливий, заповзятий (про риси характеру людини).

Старшина розсердився. Вони затялися – і він не з клоччя. Най же копають окопи, коли охота, та ночують у “холодній” (М. Коцюбинський).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. (Василь:) Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький). набива́ти / наби́ти го́лову кому, чим. Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам’ятовувати якусь інформацію, перев. непотрібну, зайву. Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки (І. Франко). набива́ти / наби́ти в го́лову кому що. — Все ти їй набивала в голову: у миру немає щастя, у миру немає долі (Панас Мирний); Не те діло поета, щоб багато всякої науки набити собі в голову (І. Франко). набива́ти го́лову кло́ччям. — Ось прийде літо, попросиш яблучка, то я тебе до твого язикатого Семена Семеновича пошлю! Щоб він клоччям голови вам не набивав (В. Дрозд). на кло́ччя, зі сл. рва́ти, рва́тися і под. Вщент або на шматки. Минали дні і ночі, все ближче грім гармат, все ближче йшла війна, що рвала армії денікінців на клоччя... (В. Сосюра); (Лучицька:) Я почуваю, що .. моя воля рветься на клоччя (М. Старицький). не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко). не з кло́ччя. Який має сильну волю і вміє відстоювати щось; наполегливий, заповзятий (про риси характеру). Старшина розсердився. Вони затялися — і він не з клоччя. Най же копають окопи, коли охота, та ночують у “холодній” (М. Коцюбинський). як (мов, ні́би і т. ін.) з кло́ччя баті́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. (Галина:) З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський). 2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..). 3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́г з кло́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко). (як (мов, ні́би і т. ін.)) кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало). 2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).

найдено в "Литературной энциклопедии"

КЛОЧЧЯ Андрей Васильевич (1905—) — современный украинский пролетарский беллетрист и критик-марксист, член ВУСППа и «Молодняка». Сын народного учителя, работал около 4 лет в шахтах, начал печататься с 1925, как критик — с 1927, гл. обр. в «Лит-ой газете» и журнале «Молодняк».
Первый сборник его рассказов («Шахтарське») написан на темы из жизни шахтеров эпохи военного коммунизма и восстановительного периода (борьба с белогвардейцами и вредителями, преодоление трудностей строительства и т.д.). Революционная романтика у К. сочетается с реализмом в отображении быта.
Обнаруживая прекрасное знание быта шахтеров и технической интеллигенции, К. все же не мог избежать схематизма, особенно в характеристике положительных персонажей. К. в настоящее время пишет роман из жизни первых украинских пролетарских писателей, разрабатывая его в плане исторической хроники революционной борьбы на Украине (1918—1919). Фрагменты романа печатались в журнале «Молодняк».

Библиография:

I. Чистильщик, альм. «Гарт», Киiв, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажні, «Молодняк», 1927, № 8.

II. Коряк В., Барвінковий цвіт, сб. «Барвінковий цвіт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. літ-ри, «Вапліте», 1927, № 4.

III. Лейтес А., Яшек М., Десять років украiнськоi літератури (1917—1927), т. I, Харків, 1928.

Литературная энциклопедия. — В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература.Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского.1929—1939.

найдено в "Литературной энциклопедии (в 11 томах, 1929-1939)"

КЛОЧЧЯ Андрей Васильевич (1905-) - современный украинский пролетарский беллетрист и критик-марксист, член ВУСППа и «Молодняка». Сын народного учителя, работал около 4 лет в шахтах, начал печататься с 1925, как критик - с 1927, гл. обр. в «Лит-ой газете» и журнале «Молодняк».

Первый сборник его рассказов («Шахтарське») написан на темы из жизни шахтеров эпохи военного коммунизма и восстановительного периода (борьба с белогвардейцами и вредителями, преодоление трудностей строительства и т. д.). Революционная романтика у К. сочетается с реализмом в отображении быта.

Обнаруживая прекрасное знание быта шахтеров и технической интеллигенции, К. все же не мог избежать схематизма, особенно в характеристике положительных персонажей. К. в настоящее время пишет роман из жизни первых украинских пролетарских писателей, разрабатывая его в плане исторической хроники революционной борьбы на Украине (1918-1919). Фрагменты романа печатались в журнале «Молодняк».

Библиография:

I. Чистильщик, альм. «Гарт», Киiв, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажнi, «Молодняк», 1927, № 8.

II. Коряк В., Барвiнковий цвiт, сб. «Барвiнковий цвiт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. лiт-ри, «Ваплiте», 1927, № 4.

III. Лейтес А., Яшек М., Десять рокiв украiнськоi лiтератури (1917-1927), т. I, Харкiв, 1928.

найдено в "Литературной энциклопедии"

Андрей Васильевич [1905—]— современный украинский пролетарский беллетрист и критик-марксист, член ВУСППа и «Молодняка». Сын народного учителя, работал около 4 лет в шахтах, начал печататься с 1925, как критик — с 1927, гл. обр. в «Лит-ой газете» и журнале «Молодняк». Первый сборник его рассказов («Шахтарське») написан на темы из жизни шахтеров эпохи военного коммунизма и восстановительного периода (борьба с белогвардейцами и вредителями, преодоление трудностей строительства и т. д.). Революционная романтика у К. сочетается с реализмом в отображении быта. Обнаруживая прекрасное знание быта шахтеров и технической интеллигенции, К. все же не мог избежать схематизма, особенно в характеристике положительных персонажей. К. в настоящее время пишет роман из жизни первых украинских пролетарских писателей, разрабатывая его в плане исторической хроники революционной борьбы на Украине [1918—1919. Фрагменты романа печатались в журнале «Молодняк». Библиография: I. Чистильщик, альм. «Гарт», Київ, 1925, № 1; Шахтарське, «Молодняк», 1927, № 2; На 117 сажні, «Молодняк», 1927, № 8. II. Коряк В., Барвінковий цвіт, сб. «Барвінковий цвіт», ДВУ, 1927; Смолич Ю., Nature morte у художн. літ-ри, «Вапліте», 1927, № 4. III. Лейтес А., Яшек М., Десять років української літератури (1917—1927), т. I, Харків, 1928. Б. К.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-я, с.

1) Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель.

••

Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме.

2) чого і з означ. Жмутки, клаптики чого-небудь.

••

На клоччя — на шматки.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. сер. роду, тільки одн.збірн. імен.. екон.пакля сущ. жен. рода, только ед.ч.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-я, с. 1》 Грубе волокно, що його одержують як відхід під час обробки льону або конопель.
Жувати клоччя — нудно та набридливо повторювати те саме.
2》 чого і з означ. Жмутки, клаптики чого-небудь.
На клоччя — на шматки.

найдено в "Українсько-російському словнику"

собир. 1) (отходы волокна) пакля; спец. охлопок, собир. охлопье жувати клоччя — жевать жвачку як з клоччя батіг — никудышный, из рук вон плохой 2) (куски) клочья, клоки

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Oakum, tow; (з конопель) hemp; (шерсті) flock; (ганчір'я) rags

найдено в "Украинско-русском политехническом словаре"

техн. гребенина, опрядки, пакля, охлопок (пеньковые, льняные и т. п. остатки)

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. залишок

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Кло́ччя, -ччя, -ччю, -ччям

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

кло́ччя іменник середнього роду

найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Пакулле