БАНДВАГО́Н, а, ч.
1. У США – політична партія, яка домоглася популярності й перемогла на виборах;
// Група осіб, чию передвиборчу програму широко підтримує населення.
Бандвагон постав із практики передвиборчих кампаній в Америці (з газ.).
2. Система технологій, засобів, методів і т. ін., яку використовують політичні сили для перемоги на виборах.
Техніка бандвагона зазвичай апелює до почуттів лояльності й націоналізму, а також до прагнення людини бути на боці переможців (із журн.);
Техніка бандвагона та авторитетний аргумент взаємопов'язані. Обидві техніки спрямовані переважно на тих, хто вважає себе прихильниками певної ідеї і приймає відповідні рішення, бо саме так роблять інші (з газ.).
3. перен. Поширення, широке застосування, впровадження чого-небудь (перев. про ідеї, теорії, методи).
Наприкінці 60-х років XX ст. теорія інформації перетворилася на своєрідний бандвагон від науки. Вона виникла як спеціальний метод у теорії зв'язку й одразу посіла значне місце в популярній та науковій літературі (з наук. літ.);
У криптографії ми спостерігаємо явище, схоже на бандвагон у теорії інформації, про що писав 1959 року К. Шеннон, бо вирішення багатьох проблем щодо захисту інформації цілком покладають на криптографію, яка нині є обов'язковим елементом навчання не лише в курсах із теорії зв'язку та теорії інформації, а й у викладанні дискретної математики й алгебри (з наук. літ.).
4. заст., рідко. Фургон або машина з оркестром.
У музеї циркового мистецтва широко представлений реквізит старого цирку-шапіто. Тут можна побачити й різьблені дерев'яні фігурки артистів у бандвагоні пересувного цирку, що нагадували про давні мандрівки артистів степами України (із журн.).