Значение слова "САМОВРЯДУВАННЯ" найдено в 19 источниках

САМОВРЯДУВАННЯ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

САМОВРЯДУВА́ННЯ, САМОУРЯДУВА́ННЯ, я, с.

1. Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.

Самоврядування потребує чіткої законодавчої бази... (з газ.);

Уряд [Петра І] почав дедалі більше обмежувати козаче самоврядування, бо самостійне козацьке військо було для нього небезпечне (з навч. літ.);

На семінарі з проблем місцевого самоврядування .. пролунала цікава пропозиція .. щодо механізмів проведення кардинального реформування територіального устрою України (з газ.);

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (з мови документів);

// Виборна установа, яка здійснює таке управління.

Розправившись з Базилевським, турбаївці обрали самоврядування (О. Гончар);

Земля, відповідно до Конституції, поряд з іншим рухомим і нерухомим майном, фінансовими і природними ресурсами, є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування (з газ.);

Від імені українського народу права власника на землю здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування (з газ.).

2. Право державної одиниці самостійно вирішувати питання внутрішнього законодавства й управління, а також мати свої урядові органи.

Саме громада як об”єднання громадян, що проживають на одній території, і повинна стати основною ланкою місцевого самоврядування в країні (з газ.).


найдено в "Словнику синонімів української мови"

АВТОНО́МІЯ (право самостійно вирішувати справи внутрішнього законодавства, управління), САМОВРЯДУВА́ННЯ. Повітовий староста, ревнивий оборонець краєвої автономії, переслідував, як лиш міг, тоту раду громадську (Лесь Мартович); Саме од Петра І впали на український народ перші найбільші лиха, почалося цілеспрямоване знищення його самоврядування (з газети).

САМОВРЯДУВА́ННЯ (форма управління, що ґрунтується на праві самостійного вирішення питань внутрішнього керівництва), САМОУПРАВЛІ́ННЯ, САМОУПРА́ВА рідше. Революційне самоврядування; Козаче самоуправління.


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-я, с.

1) Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва. || Виборна установа, яка здійснює таке управління.

2) Право державної одиниці самостійно вирішувати питання внутрішнього законодавства й управління, а також мати свої урядові органи.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-я, с. 1》 Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва.
|| Виборна установа, яка здійснює таке управління.
2》 Право державної одиниці самостійно вирішувати питання внутрішнього законодавства й управління, а також мати свої урядові органи.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

політ.

self-government, self-management; англ. home rule

місцеве самоврядування — local self-government


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. сер. роду, тільки одн.самоуправление


найдено в "Українсько-польському словнику"

[samowrjaduwanńa]

с.

samorząd


найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"
ім self-government • акт місцевого ~ act of local self-government • орган місцевого ~ local authority • місцеве ~ local self-government
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【中】 自治

Органи самоврядування 自治机构


найдено в "Украинско-английском юридическом словаре"
autonomous power, autonomy, home rule, self-administration, self-government, self-rule
найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"
самоврядування ім. self-government;місцеве \~ local self-government;
найдено в "Українсько-російському словнику"
самоуправление місцеве самоврядування — местное самоуправление
найдено в "Словнику синонімів Полюги"
(право самостійно вирішувати свої справи) автономія.
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
самоврядува́ння іменник середнього роду
T: 41