ВАНТА́ЖНИК, а, ч.
1. Робітник, який виконує вантажно-розвантажувальні роботи.
Пароплави почали розвантажувати. Довгими сходами пішли півголі вантажники з лантухами, паками, садовиною (В. Підмогильний);
Формувалися нові поїзди, вантажники працювали біля товарних вагонів, біля складів (О. Донченко);
За кілька хвилин вантажники навантажили машину (Л. Смілянський).
2. Пристрій на машині для вантаження.
З вантажника [вугільного комбайна] на конвеєр нестримним широким струмком полилось вугілля (В. Козаченко).
ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І. Кочерга); Володіє (механізатор) професіями кранівника, водія, навантажувача (з журналу); Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: — Добрі нині наші справи (С. Воскрекасенко); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар (Ю. Смолич).
-а, ч.
1) Робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи.
2) Спеціальний пристрій на машині для вантаження.
[wantażnyk]
ч.
ładowacz, tragarz
(робітник) loader; (залізничний та ін.) heaver; (портовий) stevedore, docker; longshoreman
【阳】 装卸工人
Lastearbeider, lossearbeider
Ванта́жник, -ка; -ники, -ків