НЕЦІКА́ВО.
Присл. до неціка́вий.
– Ет, нецікаво ви говорите, ласкавий господарю. Але однаково – давайте вип'ємо! (М. Івченко);
// у знач. присудк. сл. Немає інтересу.
І біля корови нецікаво, і в школі нецікаво. Йому б цілий день поза селом ганяти (Ю. Збанацький).
Присл. до нецікавий 1). || у знач. присудк. сл.
[necjkawo]
присл.
nieciekawie