КРЕПОВИЙ

КРЕ́ПОВИЙ, а, е.

Зробл., пошитий із крепу.

Ліва [щока] темніла під напівспущеним чорним креповим покривалом (Леся Українка);

* У порівн. Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко (О. Кобилянська).

[krepowyj]

прикм.

krepowy (тканина)