ПОВСТА́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до повста́нець.
У справжню партизанську війну перетворився повстанський рух кріпаків Поділля під керівництвом легендарного Устима Кармелюка (з наук. літ.);
Обидва вони входили в повстанський комітет (П. Панч);
// Належний повстанцеві, повстанцям.
Над Балканом [Балканами] свищуть кулі Із гайдуцьких, Із повстанських Самопалів (П. Воронько);
// Який складається з повстанців.
Не корилась Україна, Повстанські ладила війська На клич Тараса й Северина, На голос Гуні й Павлюка! (М. Рильський).
-а, -е.
Прикм. до повстанець. || Належний повстанцеві, повстанцям. || Який складається з повстанців. Українська Повстанська Армія.
повста́нський
[поўстан'с'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
[powstans'kyj]
прикм.
powstańczy
Insurgent, insurrectional, insurrectionary
повстанський рух — insurrectional movement
Повста́нський, -ка, -ке