Значение слова "ВЕРТЬ" найдено в 22 источниках

ВЕРТЬ

найдено в "Новом толково-словообразовательном словаре русского языка"

верть 1. предикатив разг.-сниж. Быстрое, резкое движение как действие. 2. межд. разг.-сниж. Употр. при обозначении быстрого, резкого движения.

найдено в "Словаре синонимов"

верть сущ., кол-во синонимов: 1 • движение (93) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: движение

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВЕРТЬ, у знач. присудка, розм.

Уживається як присудок за знач. повернутися, крутнутися.

– Я силувати тебе не буду, – каже Філон. – На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Тоді вона верть, та за двері (Ганна Барвінок);

– Хіба ви маєте право не давати пасажирам їхати? Кондухтор [кондуктор] верть, – поживився, як пес макогоном, – нічого не відказав та й подався собі (Б. Грінченко);

Очі рогом, у горлі дере, а мені наливають знову. Залпом! Я круть, я верть... Вогонь! (Б. Харчук).

◇ (1) Хоч (чи, ні, ані́) верть [а] хоч (чи, ні, ані́) круть кому і без дод. – що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу зі скрутного становища.

Розкажи [ластівочко]: чи й там, як тута, Пекло скрізь – ні верть ні круть (П. Грабовський);

Руба поставив [Тарас] питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов);

– Звужується кільце, як шагренева шкіра, – говорив Іван Антонович. – Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав. – ... то під нашою міною смерть, – кінчив Черниш (О. Гончар);

Умира обиватель – Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

куди́ круть, куди́ й верть. Дуже непослідовний, нестійкий. Реалізм .. автора куди круть, куди й верть, та й заїхав назад до старого ідеалізму (І. Франко). то круть, то верть. Хитруючи, уникати праці, ледарювати. Спекулюючи званням (шахтаря), Вимагає він повсюди, Щоб йому годили люди. Ну, а сам — то круть, то верть — людям робить... лиш на чверть (С. Олійник). хоч (чи, ні, ані́) верть хоч (чи, ні, ані́) круть. Що не роби, нічого не вдієш, ніщо не допоможе, немає виходу із скрутного становища. Умира обиватель — Хоч верть, а хоч круть. А поети ж бува, Що й по смерті живуть (Б. Олійник); Розкажи (ластівочко): чи й там, як тута, Пекло скрізь — ні верть ні круть (П. Грабовський). хоч круть хоч верть. Руба поставив (Тарас) питання: “Хочеш за мене заміж чи ні?” Отут мені хоч круть хоч верть (І. Муратов); — Звужується кільце, як шагреньова шкіра,— говорив Іван Антонович.— Тепер їм хоч круть хоч верть, то... Він подивився на Черниша і чекав: —... то під нашою міною смерть,— кінчив Черниш (О. Гончар). хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть. — Ох, Оксанко, і намучилась ж я з ним (дідусем), ох і намучилась. Вже я мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно хоч круть-верть, хоч верть-круть, а він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький). ні круть ані́ верть. — Дарма ти мені згаду

найдено в "Полном фонетическом разборе слов"

1) Орфографическая запись слова: верть
2) Ударение в слове: ве`рть
3) Деление слова на слоги (перенос слова): верть
4) Фонетическая транскрипция слова верть : [в'`эрт']
5) Характеристика всех звуков:
в [в'] - согласный, мягкий, звонкий, парный
е [`э] - гласный, ударный
р [р] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
т [т'] - согласный, мягкий, глухой, парный
ь []

5 букв, 4 звук

найдено в "Малом академическом словаре"

междом. в знач. сказ. прост.

Употребляется по значению глаголов: вернуться, повернуть, повернуться.

[Мужик] потолокся на месте и верть назад. Тургенев, Степной король Лир.

— Манька бежит встречь, дороги не уступает… Моя тачка — верть и в песок. Катерли, Жизнь Грани Соколовой.

Синонимы:

движение

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

ВЕРТЬ, присудк. сл., розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися. — Я силувати тебе не буду, — каже Філон. — На се нема й закону, кому кого полюбити. Дак як? Чи вподобала?.. Тоді вона верть, та за двері (Барв., Опов.., 1902, 182). ◊ Хоч круть, хоч верть див. круть; Хоч круть-ве́рть, хоч верть-кру́ть див. круть-ве́рть. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 334.

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Верть меж., означающее поворотъ. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлогр. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 139.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

присудк. сл., розм.

Уживається за знач. повернутися, крутнутися.

найдено в "Толковом словаре русского языка"

ВЕРТЬ ВЕРТЬ (простореч.). Употр. в знач. сказуемого: быстро повернул. Сам верть назад и пошел. Лесков. Мышка хвостиком верть - яичко и разбилось. Нар. сказка.

найдено в "Русском орфографическом словаре"

верть, неизм.

Синонимы:

движение

найдено в "Толковом словаре русского языка"

ВЕРТЬ 1. предикатив разговорное-сниж. Быстрое, резкое движение как действие. 2. межд. разговорное-сниж. Употр. при обозначении быстрого, резкого движения.

найдено в "Формах слова"

верть (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: движение

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

присудк. сл. , розм. Уживається за знач. повернутися, крутнутися.

найдено в "Ударении и правописании"

Ударение в слове: в`ерть
Ударение падает на букву: е

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

верть присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. тікати

найдено в "Орфографическом словаре"

верть верть, неизм.