НАЧІ́ЛЬНИЙ

НАЧІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який міститься спереду. Романові припало зайти й стати між двома начільними вікнами (Ле, Право.., 1957, 152). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 237.