ЖО́ДЕН (уживається для вираження повного заперечення), ЖО́ДНИЙ, НІ ОДИ́Н, НІЯ́КИЙ, НІКОТРИ́Й розм., АНІЯ́КИЙ підсил., НІКОТО́РИЙ розм. рідше, ЖА́ДЕН заст., ЖА́ДНИЙ заст. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (М. Трублаїні); Олександр.. згадав, що вже кілька днів немає жодного повідомлення з головного штабу (П. Кочура); (Рахіль:) Мої сини в понурому Шеолі, Не повернеться вже звідти ні один (Леся Українка); Він.. був найвільнолюбивіший чоловік на весь повіт, не знав ні в чому ніяких перепон і перегород... (Панас Мирний); Страшно затято зчепились противники!.. Але годі! Нікотрий не передужає другого (І. Франко); Діти не одержали аніякої землі (М. Стельмах); Тогді Кішка Самійло До козаків промовляє: "Ви, панове молодці, кайданами не стучіте.., Нікоторого турчина в галері не збудіте" (дума); Вогке тепло окутувало все тіло і лиш ноги ще в жаден спосіб не хотіли зігрітися (Г. Хоткевич); Жадного разочка не зважувався ще ніхто перескочити через глибокі рови (Л. Яновська). — Пор. бу́дь-яки́й.
ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм., НЕЗУГА́РНИЙ розм., АБИ́ЯКИЙ розм., КАЗНА-ЯКИ́Й розм., НІЯ́КИЙ розм., ТАКИ́Й-СЯКИ́Й розм., НЕВІ́РНИЙ розм., НЕВА́ЖНИЙ розм. рідше, ЛИХИ́Й розм., ПОГАНЮ́ЧИЙ підсил. розм., ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАРШИ́ВИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм., ПІДЛИЙ підсил. розм., ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Й зневажл., ЛЕДА́ЧИЙ зневажл., ЧОРТІВ лайл., БІ́СІВ лайл., ЧОРТЯ́ЧИЙ лайл., ХУДИ́Й заст., ЛЕ́ДА-ЯКИ́Й діал., ШПЕ́ТНИЙ діал.; НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ, НЕЯ́КІСНИЙ (незадовільної якості); НЕЗАВИ́ДНИЙ, МИ́РШАВИЙ, ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЗЛИДЕ́ННИЙ діал. (перев. зовні); ОСТА́ННІЙ, ПОСЛІДУ́ЩИЙ розм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим — ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); — Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком — і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна — голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); — Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь — усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); — Чи скоро ж той чортів перевіз? — гукнула вона (Ю. Смолич); — А ти чого посміхаєшся? — Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", — мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). — Пор. 1. бридки́й, 1. нікче́мний.
НІЯ́КИЙ, а, е, займ. запереч.
1. Уживається в заперечних реченнях для вираження повного заперечення; жоден.
Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, – І в селах так, і в городах (Л. Глібов);
– Йому, мабуть, ніяка жінка не вгодить... (Панас Мирний);
Ніяких звісток від Юрія не мала [Шура] (О. Гончар);
// Хоч би який, будь-який.
[Руфін :] Я не боюсь ніяких поговорів (Леся Українка);
Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки (М. Стельмах).
2. у сполуч. з част. н і та ім. Уживається для заперечення якості, властивості, ознаки і т. ін. предмета.
Творчість безмежна .. і ніякий ні талант, ні геній нічого не зробить в цьому мистецтві, якщо не буде підкріплений .. знанням життя (О. Довженко).
3. у знач. прикм., розм. Поганий, нічого не вартий.
На дядькові гроші в семінарії вчився [Оверко], рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський);
Актор був з Генріха Генріховича .. абсолютно ніякий (Ю. Смолич).
4. у знач. прикм., жарг. Сильно п'яний; п'янючий.
Після довготривалих “дебатів” хлопці вийшли (сказав би – випливли) вже ніякі (із журн.).
Без [жо́дних (нія́ких, уся́ких і т. ін.)] церемо́ній і т. ін.)] церемо́нії> див. церемо́нія;
Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́кого (жо́дного)] су́мніву ([нія́ких (жо́дних)] су́мнівів) див. нема́.○ Без жо́дного (уся́кого, рідше нія́кого) зуси́лля рідше нія́ких) зуси́ль> див. зуси́лля;
Яки́м (нія́ким, яки́мсь) ро́бом див. роб.
◇ Без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́ див. лад;
[І (нія́ким)] калаче́м (ме́дом) не замани́ти див. зама́нювати;
(1) Й га́дки нія́кої не ма́ти (д) див. ма́ти²; Не виклика́ти [жо́дного (будь-яко́го, нія́кого)] су́мніву ([жо́дних (будь-яки́х, нія́ких)] су́мнівів) див. виклика́ти;
[Нема́] нія́ких (жо́дних) пробле́м див. нема́;
Не ма́ти [нія́кого] ви́ходу див. ма́ти²;
Не ма́ти [нія́кого] ді́ла див. ма́ти²;
(2) Не ма́ти собі́ нія́кої га́дки (д) див. ма́ти².