АСКЕТИ́ЧНО

АСКЕТИ́ЧНО. Присл. до аскети́чний. Він [о. Харитін] став блідий та худий од клопоту, од важких довгих постів, що їх старі батюшки держали сливе аскетично (Н.-Лев., III, 1956, 191). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 67.