СТОГОРИ

стогір, мн., інд.-авт. Похідне від сто і гори. Я вийду в ніч, я позирну туди, де захід за стогорами палає. (П-2:13); Там, за кандзюбою стогір, за кайданами стриму збігає вік наперекір огню притомі диму. (П-2:285).