ТРУС¹, у, ч.
1. розм. Трясіння, здригання.
* У порівн. А вниз, мов пурпуровий водопад, Спадав вечірній сутінок і звільна Тонув у темряві, що низ встеляла. І був сей вид для вандрівця німого Мов грім небесний і мов трус землі (І. Франко);
// Землетрус.
Надто бурхливі у вас поривання: раз блисків, пожежі, А за хвилину вам бур, громів і трусу давай (І. Франко);
– Михайле-архангеле, поможи мені, грішній рабі, оборонити цих дітей нерозумних від потопу і трусу, від марної смерті і всякого зла... (М. Стельмах).
2. перен., розм. Метушня, сум'яття; тривога.
Заснув він [Рябко] смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось – трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (П. Гулак-Артемовський);
// Страх, переляк.
Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати? – І сльози палючі капали на його від жаху та від трусу (Марко Вовчок).
3. Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук.
– Може, Гаммерштейн схоче робити трус по всіх домах, шукати зброї та схованих повстанців (І. Франко);
Юнак вимагав від провідників, щоб вони зараз же зробили трус у поїзді і знайшли його чемодан (М. Трублаїні).
ТРУС², а, ч., розм., рідко.
Те саме, що боягу́з; страхополох.
Враги Троянські почивали, Од трусів вилазки не ждали (І. Котляревський).
Жалкий, несчастный трус. | Не будь трусом. | Поступить как последний трус. | Он бежал, как бежит трус, спасая свою шкуру.
Трусливый соперник.
Трусить на поле боя.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.
Литературная энциклопедия. — В 11 т.; М.: издательство Коммунистической академии, Советская энциклопедия, Художественная литература.Под редакцией В. М. Фриче, А. В. Луначарского.1929—1939.
О́БШУК (ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь з метою виявлення чогось прихованого, вкраденого або недозволеного), ТРУС. В квітні 1850 р. у поета (Т. Шевченка) зробили обшук, після чого його відправили до Орська (з науково-популярної літератури); Тоді як він був на другому курсі в університеті, трапився поліцейський трус (І. Нечуй-Левицький).
ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. З-під вітряка вихопилась ціла юрба з кіллям, з вилами та коні за поводи (А. Головко); Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось — трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (П. Гулак-Артемовський); Кожен день — як вибух і як штурм. Шалений марш напружень і енергій, Салют, і виклик сурм, і натиск, і алярм (М. Бажан).
ТРИВО́ГА (тривожна метушня), ПЕРЕПОЛО́Х, ТРУСАНИ́НА розм., ТРУС розм., ТРУ́СА діал., АЛЯ́РМ заст. Закипіла на Вкраїні Страшенна тривога, Як на шляху піднялася Сірома убога (П. Куліш); Отака-о Глибока Долина тепер — уся шкереберть; переполох та трусанина.. З-під вітряка вихопилась ціла юрба з кіллям, з вилами та коні за поводи (А. Головко); Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось — трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (П. Гулак-Артемовський); Кожен день — як вибух і як штурм. Шалений марш напружень і енергій, Салют, і виклик сурм, і натиск, і алярм (М. Бажан).