УЧИ́ТЕЛЬСТВО (ВЧИ́ТЕЛЬСТВО), а, с.
1. збірн. Учителі.
Особливе місце у розвитку рiдномовної школи на Закарпаттi у 20–30-i роки ХХ ст. належить А. Волошину – iдейному провiднику прогресивного вчительства краю (з публіц. літ.);
Портрети Чернишевського, Писарєва, Добролюбова, Ушинського, Шевченка, на кому виховувались цілі покоління народного вчительства, шанували в його родині (О. Довженко).
2. заст. Те саме, що учителюва́ння.
Я чув слова: учительство – то є благородна місія, учитель – то трудівник чесний (С. Васильченко);
На вчительство дав згоду [Михась] (С. Воскрекасенко).
с.
1) собир. corps m (или personnel m) enseignant; instituteurs m pl; professeurs m pl (ср. учитель)
2) (деятельность) enseignement m
¤ период учительства -- період учителювання
¤ наше учительство -- наше вчительство
¤ заниматься учительством -- займатися повчанням
Rzeczownik
учительство n
nauczycielstwo n
zawód nauczycielski n
1) собир. magisterio m, profesorado m
2) (деятельность) enseñanza f
(вчительство), -а, с.
1) збірн. Учителі.
2) заст. Те саме, що учителювання.
2. õpetajaamet
3. õpetajad
4. õpetajaskond
2. nauczanie, zawód nauczycielski;
3. nauczanie, pouczanie, mentorstwo;
• učitelství
• učitelé
Учи́тельство, -ва, -ву