КЛЮ́ЧЕЧКА

КЛЮ́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клю́чка 1 — 3. Взяла вона ключечку та й виорала. Взяла вона пшениченьку та й посіяла (Чуб., V, 1874, 813). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 193.