ПОВСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док.
1. Вскочити (про всіх або багатьох).
Усі [діти] танцювали на морозі, поки зникли з очей і мати і брат, а затим повскакували у хатку на піч (Марко Вовчок);
Жура хотів посадовити когось з хлопців у кабіну, але ті вже повскакували в кузов (Ю. Мушкетик).
2. Схопитися з місця, підхопитися (про всіх або багатьох).
Писарчуки .. повскакували з-за стола (М. Коцюбинський);
Ожила отара, повскакували пси, вівчарі займають кожний своє місце (Г. Хоткевич);
Ми повскакували й кинулися в кінець тераси, звідкіля було видно двір за рогом будинку (Ю. Смолич).
Дієприслівникова форма: повскакувавши
-уємо, -уєте, док.
1) Вскочити (про всіх чи багатьох).
2) Схопитися з місця, підхопитися (про всіх чи багатьох).
[powskakuwaty]
дієсл.
powskakiwać
1) (на ноги) to lump up
2) (кудись, у щось) to jump in