КЛОПІТКИ́Й, а́, е́.
1. Те саме, що клопітли́вий.
Коло хати садок з сливками та грушками, якими бабуся частує мене, два вулики з клопіткими, як і сама бабуся, бджілками... (Б. Антоненко-Давидович);
Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, .. де в густих травах стрибали коники, метушилась клопітка посмітюха (П. Колесник);
Видно, була вже зовсім хвора й знесилена [Тетяна Іванівна], однак, як і раніш, – клопітка та бунтівлива (М. Сиротюк);
Жителі напівспаленого села .. з'явилися до штабу зі своїми клопіткими справами (Ю. Бедзик);
З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області... (Ю. Мушкетик);
Штаб жив своїм клопітким бойовим життям (Яків Баш).
2. Який вимагає багато уваги, зусиль, терпіння; марудний (у 1 знач.).
Видно, всі поспішали, забігаючи на якусь коротку мить, та й знову бігли до своєї клопіткої роботи (В. Кучер);
Завдяки клопіткій реставраторській праці Софія Київська вражає чи не весь світ зразками монументального живопису ХІ–ХVІІІ ст. (з газ.).
ЗАБАРНИ́Й (про роботу — який вимагає багато часу, уваги, зусиль), ЗАГА́ЙНИЙ, МАРУ́ДНИЙ, КЛОПІТКИ́Й (КЛОПІТНИ́Й), КОПІТКИ́Й, ГА́ЙНИЙ діал., ПИ́НЯВИЙ діал., КРОПІТКИ́Й рідко. Робота була забарна, вимагала терпіння і великого напруження всіх сил (Д. Бедзик); Набагато складніша і загайніша справа — біля ворсових, набивних товстих килимів (Т. Масенко); Та й доводи у неї розумні, нічого не скажеш, але ж діло незвичне таке, клопітне, марудне... (М. Чабанівський); З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області (Ю. Мушкетик); — Коваль кує, — чуєте? — промовив Рясниченко до матусі. — Чую, чую, — кує. Якась гайна робота (Марко Вовчок); Пір'я дерти — пинява робота (Словник Б. Грінченка); Уже кілька днів він переглядав європейську пресу.. Робота кропітка, марудна (П. Колесник).
-а, -е.
1) Те саме, що клопітливий.
2) Який вимагає багато уваги, зусиль, терпіння; марудний (у 1 знач.). Клопітке господарство.
Клапотны