КРЕ́КІТ, коту, ч.
Специфічні звуки, що видають птахи, жаби і т. ін.
А з долини, із ставу долинав рівний, невгамовний крекіт жаб (З. Тулуб);
Ворони з крекотом тягли за острів (Ю. Мушкетик);
Линуло голосне квакання жаб і крекіт нічного птаства (І. Білик);
Десь далеко відгукуються цим співам рівномірне гудіння бджіл, крекіт диких качок, шурхіт мишей-полівок (І. Роздобудько).
-коту, ч.
Кректання качок, жаб і т. ін.
див. звучання