СТЕГНО, НА́,

Стегно, на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (См.). Шух. І. 147. Ум. Стегенце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. Стегни́ще, стегняка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 201.