ПРОВІТРЮВАТИ, РЮЮ, ЄШ,

Провітрювати, рюю, єш, сов. в. провітрити, рю, риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Шевч. 169. Треба провітрювати одежу. Н. Вол. у. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим. Стор. МПр. 221. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 460.