ЕПІФІТИ
ЕПІФІ́ТИ, ів, мн. (одн. епіфі́т, а, ч.), бот.
Рослини, що живуть на інших рослинах, але не є паразитами, оскільки використовують їх лише як місця прикріплення.
Пошук цінних видів фауни ведемо прямо з околиць готелю на пустирищах, узбіччях дороги, навіть на деревах (тут селяться епіфіти, зокрема деякі рідкісні орхідеї) (з наук.-попул. літ.).
Рослини, що живуть на ін. рослинах (переважно деревах), використовуючи їх як місце кріплення; часті в тропічних лісах, напр., орхідеї, в Україні — лишайники та мохи; воду поглинають у вигляді водяної пари та з опадів.
-ів, мн. (одн. епіфіт, -а, ч.).
Рослини, що живуть на інших рослинах, але використовують їх лише як місце прикріплення.
Рослини, для яких субстратом є інші рослини. Але перші не є паразитами других.