ЗАВИ́ДКИ, док, мн.Простонар.Зависть.|В посл.Берут завидки на чужие пожитки. Брсв Посл. 7.
ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІ мн., ЗА́ВИДКИ мн., розм., ЗА́ВИСТЬ розм. рідко. Досада на свою злиденність і заздрість на Власове багатство мучили його (Панас Мирний); Брати і сестри з заздрощами поглядали на свого замурзаного братика, ніби на якогось пана (С. Добровольський); Мінометники виступали на найкращих конях, викликаючи завидки цілого полку (О. Гончар).
меня (тебя и т.д.) завидки берут прост., обл. — me (te, etc.) da envidia, me como (te comes, etc.) de envidia
ЗАВИ́ДКИ, док, мн.Простонар.Зависть.|В посл.Берут завидки на чужие пожитки. Брсв Посл. 7.
-ків, мн., розм.
Те саме, що заздрощі. Завидки беруть.
1. див. зависть
2. це засвітла
Envy, jealousy, grudge
його завидки беруть — he feels envious
2. kade meel
див. заздрість
За́видки, -видків, -кам