ДЕГІДРАТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Відщеплення води від якої-небудь речовини.
Дегідратація та інші фізико-хімічні фактори, що виникають при заморожуванні біоматеріалу, призводять до додаткових молекулярних перебудов білків (з наук. літ.);
Іншою особливістю зони контакту мембран, що зливаються, є практично повна її дегідратація (з наук. літ.);
Дегідратація виникає передусім у глибоких горизонтах в умовах збільшення температури середовища і тиску (з наук. літ.).
2. мед. Процес обезводнення організму, що знижує його життєдіяльність, а в подальшому навіть призводить до смерті.
Із наростанням зневоднення з'являється сильна спрага, наростає дегідратація, демінералізація, виникають судомні посмикування литкових і жувальних м'язів (з наук. літ.);
Дегідратація також може стати причиною хронічної втоми (з наук. літ.);
Якщо водний баланс не відновлюється, виникає дегідратація; кров при цьому стає більш концентрованою, що призводить до серйозних порушень гемодинаміки (з навч. літ.).
1. відщеплення молекул води від молекул хіміч. сполуки, внаслідок чого утворюються ін. сполуки (напр., з етилового спирту — етилен або діетиловий ефір) або речовина перетворюється у частково чи цілком безводні кристали; 2. втрата води клітинами й тканинами організму.
-ї, ж.
Відщеплення води від молекул хімічних сполук.
Dehydrering