НЕЗДУ́ЖАТИ

НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок. Бути хворим, хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише… (Шевч., І, 1963, 23); — У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, — вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Тют., Вир, 1964, 319). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 317.