ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч.
Зменш. до прову́лок.
Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (В. Еллан-Блакитний);
Вузенькі провулочки лягли між дерев'яними, переважно двоповерховими корпусами (А. Шиян);
Здавалося, всі жителі Петербурга вирішили побувати на святі в Петергофі. Вони наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (О. Іваненко).
[prowułoczok]
ч.
zaułeczek
-чка, ч.
Зменш. до провулок.