ДІВО́ЧІСТЬ

ДІВО́ЧІСТЬ, чості, ж. Дівоча ніжність, лагідність. І хоч вона мала п’ятеро дітей, в очах, в сльозах, в руках її проглядала дівочість (Стельмах, Правда.., 1961, 80); Це було дивне чоло, в якому лагідна дівочість зливалася в одно з непереможною діловитістю (Тудор, Народження, 1941,156); * Образно. Яка дівочість в срібнім злеті флейти! (Бажан, Роки, 1957, 283). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 298.