КУРАТОР

КУРАТОР

(лат. curator, от cura - попечение). 1) опекун над мнением несостоятельного должника. 2) прежнее название попечителя университета. 3) студент, надзору которого вверяется больной. 4) член конкурсного управления.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

КУРАТОР

1) попечитель; 2) член конкурса (см.), учрежденного над несостоятельным должником.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

КУРАТОР

[лат. curator - попечитель] - 1) лицо, которому поручено наблюдение за кем-чем-л., руководство кем-чем-л.; 2) мед. студент-медик, следящий за ходом болезни человека, лежащего в клинике.

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.

КУРАТОР

лат. curator, от cura, попечение.а) Опекун над имением несостоятельного должника. b) Прежнее название попечителя университета. с) Студент, надзору которого вверяется больной.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

КУРАТОР

попечитель.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

кура́тор

(лат. curator попечитель)

1) лицо, которому поручено наблюдение за ка-кой-л. работой;

2) в дореволюционной России - член конкурсного управления (см. конкурс2) учрежденного над несостоятельным должником;

3) студент-медик, следящий за ходом болезни лежащего в клинике больного.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

куратор

куратора, м. [латин. curator – попечитель]. 1. Опекун, попечитель (устар.). 2. Студент в клинике, наблюдающий за больным (мед.).

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.

куратор

а, м., одуш. (< лат. curātor попечитель).
1. Лицо, которому поручено наблюдение за какой-н. работой. К. студенческой группы
2. Студент-медик, следящий за ходом болезни лежащего в клинике больного.
Кураторский — относящийся к куратору 1, 2, кураторам.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.

КУРА́ТОР, а, ч.

Особа, якій доручено наглядати за якою-небудь роботою, процесом, процедурами і т. ін.

Лише Даргель не спішить, .. він обідає у своєму гарно обставленому, затишному мешканні, кроків за п'ятдесят від свого уряду, що належало колись кураторові волинської шкільної кураторії (У. Самчук);

Величезна туша куратора Праскіна ледве вміщалась у кріслі. З-під низького лоба дивилися невеликі осоловілі очі (О. Іваненко);

Нині в кожного сектора є свій куратор, що має його схему та доступ до сусідніх секторів (О. Авраменко, В. Авраменко);

До Майки приставили куратора, що він мав увести дівчину в курс справ, навчити всього, без чого людину з вулиці й на поріг би не пустили (Люко Дашвар);

Процедура актуалізації даних повинна проводитися куратором проекту не рідше одного разу на місяць (з навч. літ.);

// Вихователь, керівник групи в деяких навчальних закладах.

Конус був чимось середнім між наглядачем, куратором і наставником (Любко Дереш);

Доцільно щомісяця проводити психологічно-педагогічні семінари за участю вчителів, кураторів класів, завуча школи (з навч. літ.);

Робота куратора має починатися ще до 1 вересня (із журн.);

// заст. Опікун.

– Най йому куратора нададуть, бо він марнотратник. Або най перепише ґрунт на тебе, бо його ще не один ошукає (Л. Мартович);

// Член церковної ради.

– А церковна рада вашої парафії працює? І чи визначено обов'язки кураторів? (С. Скляренко).