КОДЛО

КО́ДЛО, а, с., зневажл.

Рідня, нащадки, рід.

Досталося й Одарці, її батькові й матері, погоничам, наймичкам, з усім їх родом і кодлом (І. Нечуй-Левицький);

Бідняцькі нащадки чи то боялися приступитись до дівчини, чи гребували панським кодлом (Ю. Збанацький);

// перен., фам. Група людей, об'єднаних спільною ознакою (належністю до певного суспільного прошарку, організації або за віком, особистими якостями тощо); плем'я.

[Пріська:] Я таки зроду не з полохливого кодла (М. Кропивницький);

Баби та й дівчата знову почали хлипати, але Омелько Корсак глянув на них.. – і жіноцьке кодло притихло (Ю. Смолич);

Тарас збагнув, що перебрав, картаючи цю врешті-решт порядну, м'яку людину за зло, содіяне всім панським кодлом (Василь Шевчук);

// Зграя, стадо (про тварин).

Заскрекотіла сорока. Почувши її, на цвинтарний її голос позліталося з лісосмуг ціле сороче кодло (М. Вінграновський).

(1) Відьо́мське (ді́дькове, і́родове і т. ін.) ко́дло:

а) про нечисту силу.

Певно, що вона відьомського кодла і що вона панича якимсь зіллям причарувала. Бо що в неї хорошого? (М. Кропивницький);

[Килина:] Я з кодлом лісовим не накладаю так, як твій рід! (Леся Українка);

б) (лайл.) уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. стосовно родини, групи людей або окремої особи.

Звісно, дідькове кодло, як ті великі пани, не турбується втратою, бо гроші не зароблені (Марко Вовчок);

[Чорт:] Чого регочете, бісівське кодло? (Є. Кротевич);

– Швейку, тварюко, іродове кодло. Заткніть писок. Або ви нечуваний негідник, або верблюд і безглуздий ідіот (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

ЗГРА́Я зневажл. (група людей, які займаються ганебною діяльністю), БА́НДА розм., ША́ЙКА розм.; КЛІ́КА зневажл., КО́ДЛО зневажл. (про злочинне оточення). Виїзний суд засудив усю зграю до ув'язнення на строк від двох до п'яти років (А. Дімаров); Одного разу на село напала банда (О. Бердник); — Обзавівся (Романик).. лейб-гвардією — шайкою таких авантюристів, як і він сам, і терором.. змушує.. визнавати його за політичну фігуру (Ірина Вільде); — Не турбуйся, вони ще не раз проклинатимуть фюрера і його кодло (Н. Рибак).

РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Розкоренився й рід Саєнків — жіноче кодло панів Польських (Панас Мирний); Він з родини розкольників (Григорій Тютюнник); Якщо вірити, то прадід прадіда, перший з династії Якимовичів, був теж дяком (О. Довженко); — Дуже я хотів би породичатися з вами.. — Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах); Характером Іван увесь у батька вдався. Хоч нехай каміння летить у вічі, а він стоїть на своєму. Глущуківське поріддя (С. Чорнобривець); З нашої порідні не було такого (Словник Б. Грінченка); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Цар Гарівчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський); (Вересай:) Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Ю. Мокрієв).

знев.

1) spawn, offspring; brat; bantling

2) див. кубло

Ко́дло, -ла, -лу і -лові

див. ватага