КУЛЬТИВУВАТИ

КУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. що і без прям. дод. Обробляти ґрунт культиватором.

Він уже в четвертому класі, а тепер от вийшов на поле землю культивувати (Остап Вишня);

– Бачите, – показала вона рукою вдалину, – наш Іван як по струнці веде трактора. Це для того, щоб зручно було йому культивувати (П. Автомонов).

2. кого, що і без прям. дод. Розводити, вирощувати (рослини, тварини).

Вона [кукурудза] росла й дожидала.., чей з'явиться [іноземець] та випробує її придатність і зачне культивувати її хоч на пашу для худоби на цих землях (Л. Мартович);

Використання середовища, на якому культивували опромінені клітини, для утримання неопромінених клітин викликало появу в останніх двониткових розривів ДНК (з наук. літ.);

Етруски культивували пшеницю, виноград, оливки, льон, відгодовували стада свиней (з навч. літ.).

3. що. Розвивати що-небудь, сприяти розвиткові чогось.

Водевілі Артемовського культивували народну пісню, що за тих часів було і сміливо і важливо (М. Рильський);

– Здається непристойним так аж надто культивувати ідею відпочинку (Іван Ле);

Отава помітив у Бориса іронічність ще змалечку і свідомо культивував, вважаючи її першою ознакою гострого розуму (П. Загребельний);

Поет Микола Бажан культивує класичні форми вірша (з наук. літ.);

// Підтримувати щось, надавати перевагу чомусь.

Той сміх, котрий ви культивуєте, в основному – лушпайки, огризки, покидьки гумору (Остап Вишня).

ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, ВІДКО́ХУВАТИ рідше, РОЗКО́ХУВАТИ розм. (з любов'ю вирощувати); ВИГОДО́ВУВАТИ, ВИХО́ВУВАТИ (про істоти); СПОВИВА́ТИ (про людину). — Док.: ви́ростити, розвести́, ви́ходити, зрости́ти, ви́кохати, ви́плекати, ви́пестити, ви́пестувати, накоха́ти, відкоха́ти, розкоха́ти, ви́глядіти, ви́годувати, ви́ховати, ви́няньчити розм. спови́ти. — Добрих коней вирощує ваш колгосп (А. Шиян); — Мені якби біля річки, щоб качок розвести (Григорій Тютюнник); — Мені коштувало чимало праці культивувати тут цю рослину (Ю. Смолич); Ростила вона поросята (Грицько Григоренко); Марія набурмосила губки. — Знаю, як тебе сестри виходжували та викохували (Ю. Бедзик); Зрощувати пшеницю; Голили (козаки) голови та пестували оселедці (Ю. Яновський); Надійшла весна. Вся ланка Льон леліяла, плекала (С. Крижанівський); Юрба шумлива з хлопців та дівчат ішла за жаткою. Та всі молоді!.. Та хто їхня мати, що таких вигодувала, вигляділа (А. Головко); Усіх же (синів) вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник); Люта звірина і та своїх дітей доглядає та виховує (Панас Мирний); Народ тебе сповивав,.. тобі народ і силу, і хист, і талант дав (О. Ковінька).

Плекати, виплекувати, виплекати, повиплекувати, наплекувати, наплекати, понаплекувати, сплекувати, сплекати, посплекувати, розвивати, розвинути, порозвивати, розроблювати, розробляти, розробити, порозроблювати, шанувати, пошанувати, ушановувати, вшанувати, повшановувати

[kul'tywuwaty]

дієсл.

kultywować

【未】

1) 栽培, 耕作

2) 转 培养; 推行

Avle, dyrke, rendyrke, kultivere

To cultivate; to rear, to grow

Культивува́ти, -ву́ю, -ву́єш

Avle, dyrke, kultivere

Kultivera, odla