ПОНАДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Надути повітрям, газом багато чого-небудь.
* У порівн. Вони [руки] так попухли, наче хтось понадимав їх (З. Тулуб);
// Натягнувши, розпрямити багато чого-небудь (вітрила, одежу і т. ін. – про вітер).
2. Збільшити в об'ємі напруженням (жили, м'язи і т. ін.).
-аю, -аєш, док., перех.
1) Надути повітрям, газом багато чого-небудь. || Натягнувши, розпрямити багато чого-небудь (вітрила, одежу і т. ін. – про вітер).
2) Збільшити в об'ємі напруженням (жили, м'язи і т. ін.).