6-7 апр. 1903 в Кишиневе произошел П., послуживший прологом к кровавым событиям еврейской истории в 20 в. Было убито свыше 50 чел., несколько сот искалечено, множество женщин изнасиловано. П. был спровоцирован антисемитской агитацией в газете "Бессарабец", издававшейся П. Крушеваном. Многие погромщики верили, что исполняют "царскую волю". В 1905 сразу после провозглашения Манифеста от 17 окт. по всей России прошла волна еврейских погромов. Всего произошло 690 П. Вместе с рядом П., произошедших после "октябрьских П.", общее число жертв составило: 936 убитых, 1918 раненых, много тысяч разоренных дотла людей. В П. участвовали гл. обр. железнодорожные и почтово-телеграфные служащие, мелкие торговцы и рабочие, в том числе "сознательные". Власти и полиция зачастую бездействовали, а то и прямо поощряли погромщиков. Николай II лично амнистировал ряд активных участников П., осужденных к разл. срокам заключения. П. спровоцировали массовую эмиграцию: в 1906-07 из России выехало около полумиллиона евреев.
П. возобновились после Февр. рев-ции. Массовые П. сопровождали гражд. войну. Число жертв гражд. войны среди мирного еврейского населения составило свыше 100 тыс. чел. Избиение евреев происходило не только на Украине (петлюровцы, а также различные банды) и в Белоруссии (отряды Булак-Булаховича), но и на Кавказе, и в Сибири (атаман Аненков), и даже в Монголии (барон Унгерн). В П. участвовали и белые, и красные отряды. Но Кр. армия по крайней мере пыталась бороться с П., так что еврейское население естественно тянулось к красным. Жестоко расправлялся с погромщиками Нестор Махно, на к-рого впоследствии сов. пропаганда пыталась возложить ответственность за П.
ПОГРО́М, у, ч.
1. Розорення, спустошення якої-небудь країни, території і т. ін.; розгром.
Археологічні розкопки в Києві свідчать про героїчну боротьбу населення з татарами і про страшний погром у місті (з наук. літ.).
2. Розгардіяш, безладдя.
Заходимо, а там цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються, біля дверей два здоровенні вузлища лежать (Григорій Тютюнник).
3. Шовіністичний виступ (перев. проти євреїв), що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна.
Переказували [люди] одні другим про якихсь непевних, чужих людей, що з'явились недавно в містечку, про чорносотенних панків, які були б раді погромові (М. Коцюбинський);
– В Проскурові він набув широкої .. слави, як організатор єврейського погрому... (Остап Вишня).
БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. (цілковите порушення порядку). Він не терпів безладдя і захаращеності в домі, — це передалось йому від батька (А. Хорунжий); Євпраксію пригнічувало все: і дикий гірський холод, ..і безлад, який панував у незліченному обозовиську, і самотність (П. Загребельний); — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); На невеличкому письмовому столі суцільний хаос — книжки, папери (В. Собко); В розкішних і просторних горницях був такий нелад та гармидер (І. Нечуй-Левицький); Федора сьогодні якраз мазала. У хаті, як і завжди в таких випадках, розгардіяш (А. Головко); — Заходимо, а там (у хаті) цілий погром: скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Коло ставка, плямистого від нафти, я знайшов розстріляну дружину, а в хаті розгром і нищення (Ю. Яновський).