Значение слова "ПРОКЛЬОВУВАТИ" найдено в 6 источниках

ПРОКЛЬОВУВАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПРОКЛЬО́ВУВАТИ, ує, недок., ПРОКЛЮВА́ТИ, ює́, док., що.

1. Пробивати дзьобом, клюючи.

Сидітиме [пташка в гніздечку] доти, доки шестеро голопуцьків-малят не проклюють кволими дзьобиками тонюсіньку шкаралупу яєчка і, обігріті й висушені материнським тілом, не роззявлять ротиків і не попросять їсти (Григорій Тютюнник).

2. тільки док. Клювати (у 1 знач.) якийсь час.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-ує, недок., проклювати, -ює, док., перех.

1) Пробивати дзьобом, клюючи.

2) тільки док. Клювати (у 1 знач.) якийсь час.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-ує, недок. , проклювати, -ює, док. , перех. 1》 Пробивати дзьобом, клюючи.
2》 тільки док. Клювати (у 1 знач. ) якийсь час.

найдено в "Українсько-російському словнику"

несов. - прокльовувати, сов. - проклювати, проклюнути проклёвывать, проклевать, проклюнуть

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. клювати

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

прокльо́вувати дієслово недоконаного виду

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z