Значение слова "КЛЮЧИК, КА," найдено в 1 источнике

КЛЮЧИК, КА,

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Ключик, ка, м. Ум. отъ ключ. 1) См. Ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. І. 12. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 255.

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z