СУРІ́ПИЦЯ

СУРІ́ПИЦЯ, і, ж. (Ваrbаrеа vulgaris R. Br.). Польовий бур’ян родини хрестоцвітих з жовтими квітками, насіння якого застосовують у миловарній промисловості та у виробництві мастил. Сіяли ж [бідняки] насінням.. з кукілем, з бур’янами, з суріпицею (Крот., Сини.., 1948, 112). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 854.