АТРИБУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, мист.
Здійснювати атрибуцію; визначати достовірність, автентичність чогось.
Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського виявили й атрибутували велику кількість невідомих художніх творів Т. Г. Шевченка (із журн.).
Атрибутува́ти
Атрибутувати ← атрибут у/у
Робити атрибутом, уводити в обіг як атрибут.
Це явище цілком логічно можна атрибутувати як природну аномалію, коли, наприклад, на власному занедбаному городі натрапляєш на розкидистий ананас між будяками (ПіК, 20/04, с. 42–43).
-ую, -уєш, недок. і док., перех.
Встановлювати (встановити) дані про який-небудь документ, твір, про його автора, про час його створення і т. ін.