ШАБЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до шаблі.
Непроворний на вигляд, він у бою гасав на коні, як чорт, і не раз тішив самого Богуна своїми дужими і хвацькими шабельними ударами (Н. Рибак);
// Озброєний шаблями.
По кількох хвилинах наші визначені для удару шабельні підрозділи стояли в кінному ладу, готові до атаки (Я. Качура).
[szabelrryj]
прикм.
szablowy
-а, -е.
Стос. до шаблі. || Озброєний шаблями.
Sabre (attr.)
Шабе́льний, -на, -не