БІЙ, бо́ю, ч.
1. Дія за знач. би́тися 2; бійка.
Після бою кулаками не махають (прислів'я);
Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський).
2. Сутичка ворожих військ або озброєних груп.
Останній бій звела невеличка дружина Святослава з найманими вбивцями Святополка в Карпатах (з переказу);
Щоб хоч трохи скоротити час, вони [рекрути] .. то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої переказували (Панас Мирний);
Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (І. Франко);
Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: “Ми готові йти до бою!” (Леся Українка);
Я знаходжу потрібні слова не зразу, а вже після бою, десь на самоті (О. Довженко).
3. перен. Змагання, боротьба за що-небудь.
За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (В. Сосюра);
Сильна уперта натура [І. Франка] .. цілою вийшла з житейського бою (М. Коцюбинський);
Не так часто доводилось йому [Городовському] витримувати, як цієї ночі, генеральні бої з собою (В. Підмогильний).
4. Спортивне змагання з боксу, фехтування і т. ін.
Екс-чемпіон світу у важкій вазі прибув до Європи, щоб акліматизуватися і пристосуватися до манери ведення бою боксерами Старого Світу (з газ.).
5. розм., рідко. Завдавання ударів; покарання.
Бою більше не буде, а .. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.).
6. Дія за знач. би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією.
“Ура-а!” Брязкіт посуди, бій чарок!.. (Панас Мирний);
Годинник скрипнув і почав свій бій (М. Бажан);
Сигналіст-барабанщик припиняє барабанний бій, а після рапорту командира роти продовжує бити в барабан (з навч. літ.);
У Музеї історії Києва куточок міщанського побуту XIX ст. поповнився рідкісним підлоговим годинником з подвійним боєм (з газ.).
7. збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін.
Як в'яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і черепичний бій (з наук. літ.).
8. рідко. Забивання худоби.
Йти покірно, як худоба на бій.
(1) Бій бикі́в – популярне циркове видовище в Іспанії та деяких інших країнах.
[Анна:] На завтра покраси [прикраси] вибираю. Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка);
Вво́дити / ввести́ в бій див. вво́дити;
(2) Генера́льний бій – вирішальна битва за участю головних сил ворожих сторін.
– Чимало панів і не подумають вирушити з своїх маєтків і дідизн або так спізняться, що їх загони з'являться після генерального бою (З. Тулуб);
На по́лі бо́ю див. по́ле;
Пори́ну́ти в бі́й див. порина́ти;
Ро́звідка бо́єм див. ро́звідка¹;
Рушни́ця центра́льного бо́ю див. рушни́ця;
(3) Смерте́льний (сме́ртний) бій – рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-небудь з учасників бою.
У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (М. Коцюбинський);
Става́ти / ста́ти до бо́ю див. става́ти.
◇ Бра́ти / взя́ти (забра́ти) з бо́ю (з бо́єм) див. бра́ти;
Ви́грати / виграва́ти бій див. виграва́ти;
Дава́ти / да́ти бій див. дава́ти;
(4) З бо́єм – долаючи великі труднощі, перешкоди.
Скарби життя беруть мільйони з боєм, вам несучи відплати гнів і жах (В. Сосюра);
Іти́ бо́єм див. іти́;
Прийма́ти / прийня́ти бій див. прийма́ти;
(5) Смерте́льним (сме́ртним) бо́єм, зі сл. бити, дубасити і т. ін. – дуже жорстоко, нещадно.
Смертним боєм глушили, били, нищили безсмертних на рівнині саме руські вої (С. Скляренко);
– А є такі [люди], що держава для них – мельниця [млин] з калачами .. Я, брат, таких людей, де б їх не зустрів, смертельним боєм б'ю (Григорій Тютюнник);
Не раз і не два його [Халимона] смертним боєм били дядьки, але він був живучим, наче тхір (М. Стельмах).