ПРОШИВКА в металлообработке, 1) операция при ковке и штамповке поковок, осуществляемая на кузнечных прессах и молотах для получения в теле поковки отверстия (сквозная П.) или углубления (несквозная П.) путём вдавливания в неё сплошного или полого прошивня или пуансона. П. может использоваться также как подготовительная операция для последующей раскатки или протяжки заготовки на оправке, для предварительной намётки сквозного отверстия, получающегося при последующей просечке (иногда просечку наз. П.). 2) Операция, осуществляемая в штампах для удаления прошивным пуансоном с острыми кромками внутр. заусенца (плёнки), остающегося у штампуемых поковок при намётке в них сквозного отверстия. 3) Операция в производстве бесшовных труб (см. Трубопрокатное производство), осуществляемая на прессах с использованием прошивной иглы и на прошивных станах с использованием оправки для получения пустотелых гильз из слитков или заготовок.
ПРО́ШИВКА, и, ж., діал.
Вишитий комір.
Бувало в неділю як одягне [Лукин] білу з широкою прошивкою сорочку,.. то всі дівчата на нього ззираються (Н. Кобринська).
ПРОШИ́ВКА, и, ж., рідко.
1. Дія за знач. проши́ти, прошива́ти.
Оригінальності надає [меблевим] виробам.. декоративна прошивка сидіння та спинки (з газ.).
2. техн. Спосіб обробки металів, що полягає у вдавлюванні в заготовку інструмента у вигляді зрізаного конуса, іноді циліндра, для утворення отворів чи заглиблень.
3. спец. Інструмент, яким роблять отвори у заготовках.
в металлообработке - 1) операция при ковке и штамповке, осуществляемая для получения глубокой полости или сквозного отверстия в теле поковки путём вдавливания в неё прошивки (см. рис.).
2) Кузнечная операция - удаление донной части в углублении поковки.
3) Операция в производстве бесшовных труб из слитков или заготовок сплошного сечения, осуществляемая на прессах (с применением прошивной иглы) или прошивных станах (с использованием оправки).
Прошивка: 1 - надставки; 2 - прошивень; 3 - пустотелый прошивень; 4 - отход металла (выдра)
-и, ж., діал.
Вишитий комір.
II прош`ивка-и, ж., рідко.
1) Те саме, що прошивання.
2) тех. Спосіб обробки металів, що полягає у вдавлюванні в заготовку інструмента у вигляді зрізаного конуса, іноді циліндра, для утворення отворів чи заглиблень.
3) спец. Інструмент, яким роблять отвори у заготовках.
КО́МІР (смужка тканини, хутра, пришита в одязі до країв вирізу для шиї), КО́ВНІР діал.; ОБШИ́ВКА діал. (у сорочці); ПРО́ШИВКА діал. (вишитий). Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний сухий комір (В. Собко); Патрульний час від часу вихоплює з кишені хусточку і дбайливо витирає шию. Він боїться забруднити ковнір гімнастерки (О. Десняк); Побачивши дідуся, хлопець скочив, як опарений, хотів утікати, але старий ухопив його за обшивку (О. Маковей); Бувало в неділю як одягне (Лукин) білу з широкою прошивкою сорочку.., то всі дівчата на нього ззираються (Н. Кобринська).
ж.
1) (операция) brocciatura f a spinta; punzonatura f
2) (инструмент) broccia f a spinta; punzone m
3) (труб) laminazione f al perforatore