ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал.
Зменш.-пестл. до линтва́р.
[1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра .. наважився намочити линтварики (М. Кропивницький).
-а, ч., діал.
Зменш.-пестл. до линтвар.